Михаил Дианов перечислил детям 3 миллиона гривен
Визволений з полону морський піхотинець, Михайло Діанов, передав зібрані для нього благодійниками 3 млн грн на рахунок Фонду підтримки родин захисників «Азовсталі» і підтвердив свої слова скріном переказу.
«Як я і обіцяв починаю передавати зібрані мені на допомогу гроші тим, хто цього потребує. Дуже багато часу і зусиль пішло на те, щоб переконатись, кому я на справді можу довіряти. Як я казав, ваші гроші – це величезна відповідальність. Перші 3 млн гривень я перевів Асоціації родин захисників «Азовсталі». Організацією керують самі азовстальці і вони знають, яким сім’ям зараз найбільше потрібна допомога. Ці гроші підуть дітям загиблих героїв Азовсталі», –написав захисник 17 листопада у своєму фейсбуці.
Нагадаємо, захисник «Азовсталі» та морпіх Збройних сил України, Михайло Діанов, був звільнений із полону 21 вересня 2022 року.
Михайлу 42, він тернополянин. Закінчив музичну школу з класу фортепіано, однак його справжня музична пристрасть — це гітара.
«Вночі розбудиш, даси гітару — він буде грати»,— розповідає сестра.
«Він різний, творча людина. Стриманий, ніколи не скаже зайвого, ніколи не зробить комусь зла навмисне. Але якщо піти на нього зі злом, він точно дасть здачі, не дасть скривдити себе та близьких. Дуже начитаний, освічений, має ідеальний музикальний слух, а це круто»,— каже друг Ігор.
«Мене не здивувало, що Міша пішов в армію»,— розповідає колега і друг Михайла Володимир Гаврилюк. Вони знайомі вже 18 років. Колись разом працювали торговими агентами однієї з тернопільських компаній. І навіть, коли шляхи розійшлися, товариші продовжували спілкуватися. Володимир розповідає, що Михайло змінив багато робіт: був адміністратором у Буковелі, в Чорнобилі, торговельним агентом у Тернополі.
«Збоку виглядало, що він комфортно почувається на будь-якій роботі. Але якоїсь миті сказав, що все не його»,— згадує колега.
Найкращий друг Михайла, Ігор Шведик, згадує: — «Він завжди хотів собі зробити кар’єру музиканта, а саме бас-гітариста. Я був шокований, коли дізнався, що він хоче йти на війну. Бо ніколи з армією не мав справи.»
З Михайлом Ігор знайомий із кінця 1990-х. Їх поєднала музика. Однак виявилося, що солдата в Михайлові значно більше, ніж бачили його друзі.
«Він до кісток військовий. Потім, коли він у відпустку приходив, казав, що ані секунди не пошкодував, що в армію пішов»,— розповідає Ігор.
На фронт Михайло пішов добровольцем. «Я ніколи не думала, що він так тісно пов’яже своє життя з військом. Звичайно, якби не події кінця 2013-го — початку 2014 років, ніколи не думала б, що він піде і на стільки років свідомо повʼяже себе з армією. Помилялася»,- каже молодша сестра. Альона розповідає, що брат сильно змінився після Революції гідності й початку війни: «Тоді він зрозумів, що йти потрібно. Бо це не закінчиться ні сьогодні, ні завтра. Всі бачили, що це все затягується.»
Рідним Діанов сказав:«Я йду туди, щоби вам тут було спокійніше». Спочатку пішов у 79-ту бригаду, пізніше став морським піхотинцем 36-ї бригади, служив під Маріуполем.
Відомо, що, перебуваючи в окупованому Маріуполі, військовий не мав змоги отримати належної медичної допомоги. Потрапивши у полон до росіян, останні лише погіршили його стан. Розповідаючи у своєму інтерв’ю, чоловік повідомив, що окупанти витягували апарат з його руки без наркозу іржавими плоскогубцями.
Він сподівається, що його права рука, у якій не вистачає 4 см кістки, знову буде повноцінною. На Михайла чекає інтенсивний курс лікування за кордоном.
За словами Діанова, після звільнення з російського полону він отримав колосальну суму допомоги від людей. Загалом йому на лікування зібрали 23 млн 430 тис. гривень. Ці гроші він планує передати іншим військовим, які потребують медичної допомоги.
«Друзі, всі ваші донати передаю на лікування побратимам! Це не лише турбота – це ще й велика відповідальність. Вони мають знайти правильне і чесне застосування»,– написав він. Також захисник обіцяє надати звіт про використання коштів і розповісти про кожного, кому буде надана допомога.
«Наконец-то я в кругу людей у которых есть совесть и достоинство»: Алла Пугачева о жизни в Израиле